Травмувальна ситуація — це подія або обставина, яка спричиняє фізичні, психологічні або емоційні травми чи стрес. Це може бути фізичне насильство, погрози, булінг, природні катастрофи, ДТП, втрата близької людини, терористичні акти, воєнні події тощо. Кожен дорослий має знати, як надавати допомогу людям, котрі опинилися у травмувальній ситуації. Існують напрацьовані моделі, які є універсальними та простими. Наприклад, РІПУ — інструмент із надання ефективної психологічної допомоги у критичних ситуаціях, що застосовується Міністерством охорони здоров’я та Силами безпеки Ізраїлю (поліція, швидка допомога, пожежна служба тощо). РІПУ — це абревіатура із ключових слів: Разом, Ініціатива, Питання, Усвідомлення. Отже, 4 ключові кроки невідкладної психологічної допомоги: 🔸 РАЗОМ. Перш за все запевніть людину, що ви з нею залишаєтеся, що ви поруч, що вона не одна в цій ситуації. Таке запевнення викликає відчуття безпеки та захищеності. Людина усвідомлює, що не залишилася віч-на-віч зі своїми емоціями.
Адреналінова залежність є психологічним станом, при якому людина відчуває сильну потребу в захопливих, ризикованих або екстремальних ситуаціях, що викликають виділення адреналіну та інших стресових гормонів в організмі. Основною причиною є бажання відчути ейфорію та високий рівень відчуттів, які виникають під час стресових ситуацій. Підвищений пульс, різке підвищення активності мозку та інші фізіологічні зміни сприяють відчуттю живості, адреналіну та сили. Людина може розвивати толерантність до цих відчуттів, і це означає, що з часом їй потрібно буде ще більше екстремальних ситуацій, щоб відчути такий же рівень задоволення. Тобто, якщо особа відчула хоча б один раз задоволення від подій, які лоскочуть нерви, — їй захочеться повторювати це ще раз, аби відчути цей стан. Однак, слід брати до уваги, що адреналінова залежність несе потенційну небезпеку. Постійне підвищення рівня адреналіну та стресових гормонів може впливати на фізичне й психічне здоров’я. Довготривалі стресові навантаження, як правило, призводять до депресії, тривожності та інших психічних розладів. Крім того, в екстремальних ситуаціях є ризик отримати фізичну шкоду. Розглянемо приклад у контексті сучасних подій. Буває, що повертаючись із зони бойових дій до спокійного цивільного життя, де немає такого викиду адреналіну, воїн відчуває якусь безбарвність картинки, яка його оточує.
Серед дітей та підлітків популярно заводити щоденники, де вони записують свої переживання та роздуми. Це не таке вже й просте заняття, як може здатися з першого погляду. Завдяки веденню щоденника людина розвивається, пізнає себе та удосконалює взаємини з навколишнім світом. Розглянемо докладніше, в чому користь цієї практики. 🔸Спосіб самовираження. Дитині дуже важливо мати безпечний простір, де вона може бути собою. І саме в щоденнику вона може вільно висловлювати свої думки без остраху бути засудженою. 🔸Навички комунікації. Тут просто: чим більше людина висловлює свої думки на письмі, тим легше їй буде потім спілкуватися з іншими, простіше буде озвучувати свої думки. Покращується словниковий запас, удосконалюється граматика, вміння правильно будувати речення та навички сторітелінгу. 🔸Розвиток саморефлексії. Коли дитина робить записи в щоденник, вона автоматично аналізує вчинки свої та інших людей, а також свою реакцію на них. А відтак вчиться краще розуміти себе та свої потреби, свої почуття. У майбутньому це дозволить краще дослухатися до себе і приймати рішення, враховуючи свої потреби. 🔸Збереження цінних спогадів. Фіксація подій та вражень допомагає краще закріпити їх у пам’яті. А крім того, записи в щоденниках збережуться, і через роки буде приємно їх гортати та з ностальгією поринати в минуле.
Труднощі є частиною будь-яких стосунків, і те, як ми їх розв’язуємо, визначає подальший розвиток наших зв’язків із близькими людьми. Проблеми у стосунках можуть варіюватися залежно від конкретних осіб і контексту, але існують деякі загальні проблеми, які часто виникають у сучасних стосунках: відсутність спільної мови й довіри, фінансові питання, сексуальна дисгармонія, географічна віддаленість, різниця інтересів, цінностей, цілей тощо.
Цей список не повний, бо кожні стосунки є унікальними. Але задля збереження взаємин непорозуміння треба вирішувати. Для цього спробуйте: 🔸Знайти час для спілкування. Поговоріть про ваші почуття, потреби та докладно розберіть проблему. 🔸Вислухати уважно, про що говорить ваша половинка. Не намагайтеся ставати в позицію захисту. Спочатку відчуйте, зрозумійте свого партнера. 🔸Говорити конкретно та чітко, щоб уникнути непорозуміння. Намагайтеся не узагальнювати, наведіть конкретні приклади ситуацій, коли ви почувалися некомфортно.
Травма свідка, або психотравма — виникає внаслідок травматичної події, зокрема спостерігання чиєїсь смерті або особистого переживання серйозної фізичної травми, нападу, зґвалтування та сексуального насильства, утримання в заручниках тощо. До травми свідка можна віднести: розлад адаптації, ПТСР, депресію, тривожні розлади, фобії. Вона також по-різному може проявлятися: тривалий плач і смуток, страх, нічні жахи та труднощі зі сном, занепокоєння, нудота або головні болі, труднощі із зосередженням, дезорієнтація та розгубленість, неспокій. Як допомогти травмованій людині? 🔸Професійна допомога: запропонуйте поміч фахівця, який спеціалізується на подібних кейсах. 🔸Поважайте особисті кордони: не вимагайте від людини говорити, коли вона не хоче, і вислухайте її, коли вона буде готова. 🔸Пропонуйте допомогу: часто травмованій людині важко висловити свої потреби. Але ви можете запропонувати купити продукти, приготувати їжу, підвезти або просто бути поруч. 🔸 Будьте уважними: проявляйте розуміння до страждань і емоцій травмованої особи. 🔸 Не порівнюйте: не кажіть, наприклад, «Я теж таке бачила, й нічого», «А ти подумай, як тим, хто на передовій» тощо.
Люди, схильні до тривоги, у стресовій ситуації відчувають більший комфорт, ніж коли навколо звична спокійна атмосфера. Парадоксально, але це явище має своє пояснення: 🔸Зміщення пріоритетів. Для тривожних людей комфортне відчуття зосередженості. А в екстремальних ситуаціях зазвичай треба спрямувати свою увагу на конкретні завдання, виконувати чіткі дії. Через це тривожні думки відходять на другий план. 🔸Адреналін та фізична активність. У стресових умовах тривожні люди можуть відчути збільшення енергії та активності через виділення адреналіну. Цей гормон покращує кровообіг та налаштовує організм на повну фізичну готовність. Тому почуття тривоги стає менш інтенсивним. 🔸Нові враження та виклики. Екстремальні умови часто надають можливість для нових вражень і викликів. Для тривожних людей це може бути способом вийти зі звичайного рутинного середовища, що допомагає розсіяти тривожні думки та переживання.
Синдром біженця — це складна психологічна реакція в людей, які вимушено покинули свій дім. Цей синдром не є хворобою, але має низку неприємних симптомів: постійна тривога, дратівливість, порушення сну, втрата інтересу до розваг, небажання адаптації, депресивні стани. Справитися із травмою біженця та ностальгією за домом можна за допомогою різних стратегій та підходів. 🔸 Психологічна підтримка. Зверніться до психолога або психотерапевта, який спеціалізується на роботі з біженцями. Терапія може допомогти вам обробити травматичний досвід та розв’язати емоційні проблеми. 🔸 Спілкування із близькими. Зберігайте зв’язок зі своєю родиною та друзями, навіть якщо вони далеко. Розмови із близькими людьми можуть бути дуже корисними для вивільнення емоцій. 🔸 Самодопомога. Вивчайте прийоми релаксації, медитації та інші стратегії для зняття стресу та підвищення психологічного благополуччя. 🔸 Адаптація до нового середовища. Намагайтеся активно адаптуватися до нового місця проживання. Вивчайте мову та культуру нової країни, спілкуйтеся з місцевими жителями та розширюйте свої соціальні контакти.
Емоційна близькість — це глибокий інтелектуальний та емоційний зв’язок, в якому кожен із партнерів відчуває, що його добре знають, розуміють і приймають з усіма плюсами й мінусами. Це спілкування без слів, синергія особистостей, змістовність, котра робить стосунки особливими. Зазвичай емоційна близькість робить і секс кращим. Глибока довіра між партнерами допомагає бути більш розкутими та чуйними, замість того, щоб, наприклад, хвилюватися через недосконалість свого тіла або напружуватися через брак сексуального досвіду.
Ознаки емоційної близькості: 🔸 Підтримка та заохочення до розвитку. У близьких стосунках обидва партнери надихають і підтримують один одного, допомагаючи стати найкращою версією себе. 🔸 Спільні хобі та інтереси. Емоційна близькість будується на багатьох спільних речах. Але партнери поважають й індивідуальні захоплення, цілі і заняття. 🔸 Можливість бути собою. Обидва партнери почуваються комфортно, коли не приховують свої недоліки, знаючи, що їх не критикуватимуть чи відштовхнуть. 🔸 Безпечний обмін емоціями. Партнери можуть поділитися своїми страхами, турботами й скаргами, знаючи, що їх вислухають і підтримають без засудження.
Осінь надзвичайно красива пора року, але часто ми не можемо сповна насолодитися нею через посилення тривоги. Її симптоми: дратівливість, втома, поганий настрій, надмірна тривога та хандра. Звідки ж береться осіння тривога? Причин декілька. По-перше, зменшується кількість сонячного світла протягом доби, і як наслідок — падає рівень гормону серотоніну, який забезпечує нам позитивний настрій, міцний сон та хороший апетит. Друга причина — організм починає виробляти більше мелатоніну, через який ми відчуваємо сонливість протягом дня. Зрештою, закінчується сезон відпусток, ми все більше часу проводимо за роботою, в офісах. І це теж не додає позитивного настрою в наше життя.
Cеред сучасної учнівської молоді останнім часом надзвичайно загострилася проблема насильства, довготривалих агресивних проявів та цькування у міжособистісних стосунках підлітків, здійснюваних самими дітьми одне до одного. За своєю сутністю третирування – це специфічна форма агресивної поведінки, при якій сильніший (авторитетний) учень (або учні) систематично переслідує іншого (слабкого, аутсайдера). Ситуація третирування не обмежується лише ролями «агресора» та «жертви», вона залучає інших однокласників, роблячи їх активними або пасивними учасниками цих відносин. Такі стосунки отримали назву шкільний булінг, розповсюдження якого впродовж останніх років визнано в освітній практиці та є соціальною проблемою.
З метою забезпечення прав, свобод та інтересів молоді, формування у здобувачів освіти здатності протистояти булінгу, навичок ненасильницької поведінки, побудови конструктивного діалогу, створення особистої мирної стратегії поведінки в конфлікті, запобігання насильству в учнівському середовищі з 11 по 18 вересня у Вищому професійному училищі №34 м. Виноградів пройшов Тиждень протидії булінгу, у рамках якого практичним психологом було проведено ряд просвітницько-профілактичних заходів.
Для учнів проведено заняття з елементами тренінгу на тему «СТОП БУЛІНГ: протидія жорстокості та насилля», бесіди «Запобігання насильству серед учнів. Правила безпечної поведінки». Також для моніторингу рівня знань про булінг серед учнів та для вивчення ступеню прояву насильства серед учнівської молоді проведено анонімне анкетування. Переглянуто та обговорено відеоролики за матеріалами мотиваційних зустрічей Ніка Вуйчича та Pianoboy. Було виготовлено та розповсюджено серед учнів буклети «Про булінг для дітей».
Для педагогів та майстрів виробничого навчання було проведено семінар – тренінг на тему «Булінг в учнівському та педагогічному колективі», мета якого ознайомити педагогів з поняттями «булінг» та «мобінг», видами насильства, правовими та юридичними аспектами. Показати способи захисту особистості в ситуації насильства. Обговорити дії при виявленні ознак булінгу.
Можемо з впевненістю стверджувати, що учні нашого навчального закладу вміють захистити себе і своїх друзів від булінгу, знають свої права та обов’язки.
