Обліковець з реєстрації бухгалтерських даних

Загальні поняття:
Обліковець – працівник, який займається реєстрацією господарських даних, забезпечує оптимальну економічну діяльність господарства через здійснення суворого обліку.

Коротка історія:
Професія бухгалтера – одна з найдавніших і одна з найпоширеніших. Перші витоки її йдуть в глиб тисячоліть. 6000 років тому, в той момент, коли люди стали цілеспрямовано реєструвати факти господарського життя; 500 років тому, коли вийшла книга Луки Пачолі, і почалося осмислення обліку, і, нарешті 100 років тому, коли з’явилися перші теоретичні конструкції в області бухгалтерського обліку.

У первісному суспільстві, де господарство було не складніше нашого домашнього, все, що можна було записати, запам’ятовували і без запису, а результати праці були незначні і тому очевидні. Спочатку цифр не було. Рахунок замінювали карби, які робили на сучках дерев, на кістках тварин, на стінах печер і навіть на поверхнях скель. Особливо цікавим носієм даних були мотузки, на яких зав’язували вузлики.

Надалі носіями інформації стали папірус, глиняні обпалені таблиці – “цеглини”, пергамент, віск, дерево, папір. У Греції і Римі використовували воскові таблички, мідні дошки, шкіри, полотно, пергамент, папірус, керамічну плитку і гончарні черепки, в Перу – мотузки. Стародавній Єгипет може бути вже названий з певною мірою якщо не батьківщиною бухгалтерії, то принаймні батьківщиною інвентаризації, поточного матеріального обліку та контролю. Облік стародавніми греками вівся переважно на дощечках, вибілених гіпсом. Іноді застосовувався папірус, але він був дуже дорогий. Для чорнових записів користувалися глиняними черепками. Греція стала батьківщиною першого рахункового приладу – абака – рахункового інструмента у вигляді дощечки або стилі, що нагадує сучасні рахунки. Дошка поділялася на смуги або стовпці, по яким пересувалися або перекладалися лічильні марки, що позначали певні грошові одиниці, а також одиниці міри та ваги.
Саме в Греції вперше з’являються гроші у вигляді монети. Історія бухгалтерського обліку таємнича, адже ніхто не може точно визначити час її зародження.

Ще на початку двадцятого століття для якісного виконання бухгалтерської роботи цілком вистачало акуратності і уважності, а усі дії виконувалися по встановлених інструкціях. Відтоді вимоги до професії зазнали значних змін.

Характер роботи:
Обліковець з реєстрації бухгалтерських даних перевіряє одержані первинні документи за формою та змістом, у разі відсутності на них обов’язкових реквізитів передає їх керівнику підрозділу (відділу, управління) бухгалтерського обліку для прийняття рішення. Систематизує одержані первинні документи, переносить інформацію, відображену в цих документах, у потрібному аналітичному розрізі у відомості (допоміжні відомості, аркуші-розшифровки), виводить підсумки цифрової інформації у цих документах за її видами, напрямами та періодами.

На документах, дані яких включено бухгалтером до облікових реєстрів, зазначає номер відповідних облікових регістрів і порядкові номери запису в них (номер рядка). Готує проміжні розрахунки, необхідні для здійснення обліку господарських операцій, та подає їх розгляд. Готує дані та форми документів для розрахункових операцій. Вносить записи в журнали обліку бланків суворої звітності, цінних паперів тощо. Здійснює реєстрацію документів бухгалтерського обліку, які надходять до підрозділу (відділу, управління). Комплектує в хронологічному порядку документи після їх оброблення, нумерує аркуші, складає внутрішній опис документів, підшиває або оправляє, оформлює обкладинку (титульний лист). Передає на зберігання або веде формування, систематизацію та зберігання справ у структурному підрозділі.

Перспективи розвитку:
Досвідчені представники професії, постійно підвищуючи свою кваліфікацію, стають аудиторами, фінансовими директорами, директорами з економіки та фінансів, або відкривають власний бізнес – аудиторську чи консалтингову фірму.

Касир (в банку)

Загальні поняття:
Касир (в банку) – робітник, який здійснює касові операції, пов’язані з прийомом та видачею грошей готівкою касам підприємств, установ, організацій, а також приватним особам.

Коротка історія:
Професія касир (в банку) зародилася у надрах банківської справи. У давнину всіх, хто займався банківською справою, називали банкірами. У енциклопедичному словнику Брокгауза і Ефрона є таке визначення: “Банкір – займається грошовими та вексельними операціями, взагалі всіма операціями, властивими банківським установам”.

У стародавній Греції зустрічалися так звані “трапезіти” (від грец. “стіл, лавка”) – раби чи іноземці, справи яких обмежувалися спочатку тільки розміном грошей. Це була досить важка праця, якщо мати на увазі ті обставини, що Греція поділялась на велику кількість дрібних самостійних держав, і кожна з них мала свою грошову одиницю. Громадяни стародавньої Греції з презирством ставились до промислової торгівлі. Але трапезіти користувались пошаною, і навіть у деяких випадках ця справа надавала свободу рабу, який довгий час сумлінно займався трапезітством.У римській історії під час Республіки кількість, значення і багатство міняйл постійно зростало разом з політичною та економічною могутністю держави.

У Древній Русі існувала посада «казначея» – людини, що зберігала скарбницю приватних осіб, бояр і князів. У сучасному вигляді посада касира з’явилася в кінці ХІХ століття з винаходом перших контрольно-касових машин і швидко набула широкого поширення, що було пов’язано з розвитком великих міст і торгівлі… В подальшому діяльність банкірів проходила поряд з діяльністю установ, відомих під назвою банків.

Характер роботи:
Робота касира в банку відноситься до напруженої розумової праці, в значній мірі пов’язана з роботою на персональному комп’ютері та спілкуванні з клієнтами банку. Для неї характерні значні емоційно-психічні навантаження, отже на касира лягає велика відповідальність за зберігання грошей і цінностей, за збитки у разі невмисних дій або недбалого ставлення до своїх обов’язків, відповідальність за провинність щодо оформлення документів.

Перспективи розвитку:
Касир банку повинен постійно працювати над підвищенням свого професійного і технічного рівня, а також бути готовим до можливих змін у професійній діяльності у зв’язку з оновленням оргтехніки, автоматизованих систем розрахунків з клієнтами банків.

Загалом заробітна плата касира досить висока. У державних структурах її рівень визначається відповідно до штатного розкладу. У приватному секторі вона обумовлюється контрактом, що складається під час прийому на роботу.

Вірогідність працевлаштування за спеціальністю “касир банку” після закінчення навчання – висока. Ризик безробіття у касира невеликий і пов’язаний насамперед, з недостатньою кваліфікацією, досвідом роботи та діловими якостями, а також зі змінами в організації виробництва та банкрутством підприємств і фірм. Висококваліфікованим робітникам, які володіють суміжними професіями, знайти роботу значно простіше.

Адміністратор

Загальні поняття:
Адміністратор – це особа, яка здійснює роботу з якісного і ефективного обслуговування відвідувачів, консультує їх з питань, які стосуються товарів і послуг, що надає підприємство,організація.

Коротка історія:
З часів античності мандри здійснювались заради торгівлі, завоювань і з релігійною метою. У часи Середньовіччя переважали релігійні мандрівки. Щоб розмістити усіх паломників, стали виникати будинки для постояльців, як різновид готелю, які утримувались релігійними орденами. Тому можна сказати, що церква створила першу мережу готелів.

Із розвитком торгівлі і бажанням людей побачити інші міста і землі, купці і мандрівники зупинялись на заїжджих дворах і в караван-сараях, де функції адміністратора виконував хазяїн. Він зустрічав і розміщував своїх постояльців у номерах, піклувався про їх харчування, відкривав кредит і пропонував різні послуги.

У 1929 році в Бостоні відкрився “Тремонт-Хаус”. Це був перший повністю оформлений готель з адміністратором.

У нинішній динамічний час керування будь-яким підприємством, організацією є досить складною роботою, яку неможливо виконати тільки завдяки стандартним простим схемами управління. Необхіднийкваліфікований фахівець, який може вміло керувати організацією, виробничими процесами, а також грамотно розподіляти роботу серед персоналу компанії. Адміністратор повинен добре розбиратися у всіх внутрішніх і зовнішніх процесах діяльності підприємства. Ще недавно людину, професія якої має на маті порядкування в установі або колективі, називали завідуючий. Зараз таких спеціалістів називають адміністраторами. Крім управлінських функцій він може займатися обслуговуванням баз даних та інформаційних систем. Скільки існує сфер діяльності, де потрібен адміністративно-управлінський персонал, стільки і знань необхідно для роботи адміністратором.

Характер роботи:
Професія адміністратора широка та багатогранна. Спектр завдань дуже великий, до обов’язків входить: координація роботи офісу; прийом і реєстрація замовників і клієнтів, отримання дзвінків, робота з документами. Займається діяльністю з обслуговування відвідувачів, створення для них комфортних умов. Контролює збереження матеріальних цінностей. Надає інформацію відвідувачам з питань, що стосуються послуг, які надаються. Приймає заходи із запобігання конфліктних ситуацій. Розглядає претензії, пов’язані з незадовільним обслуговуванням відвідувачів, проводить необхідні заходи щодо їх усунення. Контролює дотримання підлеглими працівниками трудової і виробничої дисципліни, правив і норм охорони праці, вимог виробничої санітарії і гігієни. Забезпечує виконання працівниками вказівок керівництва підприємства, установи, організації.

Сьогодні без адміністратора не обходиться жоден сучасний заклад, ресторан чи магазин, комп’ютерна фірма або склад. В обов’язки адміністратора входить розпорядження в будь-якому закладі або управління персоналом компанії. Існує кілька різновидів професії адміністратора, всі вони входять у так звану базову групу адміністративно-управлінського персоналу.

Перспектива розвитку:
Професія адміністратора є базовою сходинкою для майбутнього керівника установи, в якій він працює.