До тижня предметів фізичної культури, предмету «Захист України», практичної психології та вихователів, а також до Міжнародного дня волонтера здобувачі освіти групи ТМ-11 та групи ОП-21 взяли вчасть у тренінгу «Я-волонтер», який провела практичний психолог училища Варга О.Ю

Волонтер у перекладі з англійської мови означає добровільний помічник. Це люди, які безоплатно працюють скрізь, де потрібна їхня допомога: у дитячих будинках, притулках, школах-інтернатах, будинках престарілих і на війні. Це не робота, а справжнє покликання.

Офіційна назва Дня волонтера – Міжнародний день добровольців в ім’я економічного і соціального розвитку.

В Україні волонтерський рух розпочався у 90-х роках XX століття, а сьогодні визнаний на рівні держави і регламентується Законом України «Про волонтерську діяльність».

В умовах воєнного часу поняття «волонтер» для України набуло надзвичайно важливого значення, адже це – тисячі людей, які забезпечують надійний тил нашій армії та підтримку вимушеним переселенцям.

За час повномасштабної війни волонтером став кожен українець – це й наші неймовірні освітяни, студенти, лікарі, рятувальники, актори, зірки шоу бізнесу, водії, відповідальний бізнес… Українські люди, як ніхто інший, знають про волонтерство все!

До тижня предметів фізичної культури, предмету «Захист України», практичної психології та вихователів, а також до Всесвітнього дня людей з інвалідністю відбулася година спілкування з елементами тренінгу «Крок на зустріч», яку провела практичний психолог Варга О.Ю. з здобувачами освіти групи ОП-11.

Щороку 3 грудня разом із світовою спільнотою Україна відзначає Міжнародний день людей з обмеженими можливостями. Це ті, хто з певних причин не може повноцінно забезпечувати себе, доглядати за собою. Інвалідність може бути вродженою і набутою в результаті травм, інфекцій, тощо. На їхню долю випали нелегкі випробування, однак вони, долаючи труднощі, проявляють виняткову силу духу і непохитну віру в життя.

Міжнародний день людей із інвалідністю не є святом, а покликаний привернути увагу до проблем цих людей, захисту їхніх прав, гідності і благополуччя, акцентує увагу суспільства на перевагах, які воно отримує від участі людей з інвалідністю у політичному, соціальному, економічному і культурному житті. Цей день є нагадуванням людству про його обов’язок виявляти турботу і милосердя до найбільш незахищеної частини суспільства – людей із інвалідністю.

Травмувальна ситуація — це подія або обставина, яка спричиняє фізичні, психологічні або емоційні травми чи стрес. Це може бути фізичне насильство, погрози, булінг, природні катастрофи, ДТП, втрата близької людини, терористичні акти, воєнні події тощо. Кожен дорослий має знати, як надавати допомогу людям, котрі опинилися у травмувальній ситуації. Існують напрацьовані моделі, які є універсальними та простими.
Наприклад, РІПУ — інструмент із надання ефективної психологічної допомоги у критичних ситуаціях, що застосовується Міністерством охорони здоров’я та Силами безпеки Ізраїлю (поліція, швидка допомога, пожежна служба тощо).
РІПУ — це абревіатура із ключових слів: Разом, Ініціатива, Питання, Усвідомлення.
Отже, 4 ключові кроки невідкладної психологічної допомоги:
🔸 РАЗОМ. Перш за все запевніть людину, що ви з нею залишаєтеся, що ви поруч, що вона не одна в цій ситуації. Таке запевнення викликає відчуття безпеки та захищеності. Людина усвідомлює, що не залишилася віч-на-віч зі своїми емоціями.

Продовжити читати “Невідкладна психологічна допомога”

Адреналінова залежність є психологічним станом, при якому людина відчуває сильну потребу в захопливих, ризикованих або екстремальних ситуаціях, що викликають виділення адреналіну та інших стресових гормонів в організмі.
Основною причиною є бажання відчути ейфорію та високий рівень відчуттів, які виникають під час стресових ситуацій. Підвищений пульс, різке підвищення активності мозку та інші фізіологічні зміни сприяють відчуттю живості, адреналіну та сили. Людина може розвивати толерантність до цих відчуттів, і це означає, що з часом їй потрібно буде ще більше екстремальних ситуацій, щоб відчути такий же рівень задоволення. Тобто, якщо особа відчула хоча б один раз задоволення від подій, які лоскочуть нерви, — їй захочеться повторювати це ще раз, аби відчути цей стан.
Однак, слід брати до уваги, що адреналінова залежність несе потенційну небезпеку. Постійне підвищення рівня адреналіну та стресових гормонів може впливати на фізичне й психічне здоров’я. Довготривалі стресові навантаження, як правило, призводять до депресії, тривожності та інших психічних розладів. Крім того, в екстремальних ситуаціях є ризик отримати фізичну шкоду.
Розглянемо приклад у контексті сучасних подій. Буває, що повертаючись із зони бойових дій до спокійного цивільного життя, де немає такого викиду адреналіну, воїн відчуває якусь безбарвність картинки, яка його оточує.

Продовжити читати “Адреналінова залежність”

Серед дітей та підлітків популярно заводити щоденники, де вони записують свої переживання та роздуми. Це не таке вже й просте заняття, як може здатися з першого погляду. Завдяки веденню щоденника людина розвивається, пізнає себе та удосконалює взаємини з навколишнім світом.
Розглянемо докладніше, в чому користь цієї практики.
🔸Спосіб самовираження. Дитині дуже важливо мати безпечний простір, де вона може бути собою. І саме в щоденнику вона може вільно висловлювати свої думки без остраху бути засудженою.
🔸Навички комунікації. Тут просто: чим більше людина висловлює свої думки на письмі, тим легше їй буде потім спілкуватися з іншими, простіше буде озвучувати свої думки. Покращується словниковий запас, удосконалюється граматика, вміння правильно будувати речення та навички сторітелінгу.
🔸Розвиток саморефлексії. Коли дитина робить записи в щоденник, вона автоматично аналізує вчинки свої та інших людей, а також свою реакцію на них. А відтак вчиться краще розуміти себе та свої потреби, свої почуття. У майбутньому це дозволить краще дослухатися до себе і приймати рішення, враховуючи свої потреби.
🔸Збереження цінних спогадів. Фіксація подій та вражень допомагає краще закріпити їх у пам’яті. А крім того, записи в щоденниках збережуться, і через роки буде приємно їх гортати та з ностальгією поринати в минуле.

Джерело: Міла Балагіна, Instagram/altera_psy

Труднощі є частиною будь-яких стосунків, і те, як ми їх розв’язуємо, визначає подальший розвиток наших зв’язків із близькими людьми.
Проблеми у стосунках можуть варіюватися залежно від конкретних осіб і контексту, але існують деякі загальні проблеми, які часто виникають у сучасних стосунках: відсутність спільної мови й довіри, фінансові питання, сексуальна дисгармонія, географічна віддаленість, різниця інтересів, цінностей, цілей тощо.

Цей список не повний, бо кожні стосунки є унікальними. Але задля збереження взаємин непорозуміння треба вирішувати. Для цього спробуйте:
🔸Знайти час для спілкування. Поговоріть про ваші почуття, потреби та докладно розберіть проблему.
🔸Вислухати уважно, про що говорить ваша половинка. Не намагайтеся ставати в позицію захисту. Спочатку відчуйте, зрозумійте свого партнера.
🔸Говорити конкретно та чітко, щоб уникнути непорозуміння. Намагайтеся не узагальнювати, наведіть конкретні приклади ситуацій, коли ви почувалися некомфортно.

Продовжити читати “Типові проблеми у стосунках”

Травма свідка, або психотравма — виникає внаслідок травматичної події, зокрема спостерігання чиєїсь смерті або особистого переживання серйозної фізичної травми, нападу, зґвалтування та сексуального насильства, утримання в заручниках тощо.
До травми свідка можна віднести: розлад адаптації, ПТСР, депресію, тривожні розлади, фобії. Вона також по-різному може проявлятися: тривалий плач і смуток, страх, нічні жахи та труднощі зі сном, занепокоєння, нудота або головні болі, труднощі із зосередженням, дезорієнтація та розгубленість, неспокій.
Як допомогти травмованій людині?
🔸Професійна допомога: запропонуйте поміч фахівця, який спеціалізується на подібних кейсах.
🔸Поважайте особисті кордони: не вимагайте від людини говорити, коли вона не хоче, і вислухайте її, коли вона буде готова.
🔸Пропонуйте допомогу: часто травмованій людині важко висловити свої потреби. Але ви можете запропонувати купити продукти, приготувати їжу, підвезти або просто бути поруч.
🔸 Будьте уважними: проявляйте розуміння до страждань і емоцій травмованої особи.
🔸 Не порівнюйте: не кажіть, наприклад, «Я теж таке бачила, й нічого», «А ти подумай, як тим, хто на передовій» тощо.

Продовжити читати “Травма свідка: як покращити психологічний стан”

Люди, схильні до тривоги, у стресовій ситуації відчувають більший комфорт, ніж коли навколо звична спокійна атмосфера. Парадоксально, але це явище має своє пояснення:
🔸Зміщення пріоритетів. Для тривожних людей комфортне відчуття зосередженості. А в екстремальних ситуаціях зазвичай треба спрямувати свою увагу на конкретні завдання, виконувати чіткі дії. Через це тривожні думки відходять на другий план.
🔸Адреналін та фізична активність. У стресових умовах тривожні люди можуть відчути збільшення енергії та активності через виділення адреналіну. Цей гормон покращує кровообіг та налаштовує організм на повну фізичну готовність. Тому почуття тривоги стає менш інтенсивним.
🔸Нові враження та виклики. Екстремальні умови часто надають можливість для нових вражень і викликів. Для тривожних людей це може бути способом вийти зі звичайного рутинного середовища, що допомагає розсіяти тривожні думки та переживання.

Продовжити читати “Чому тривожним людям комфортно в екстремальних ситуаціях”