Навесні, коли тануть сніги І на рясті заграє веселка, Повні сил і живої снаги Ми вшановуєм пам’ять Шевченка.
На завершення декади Шевченківських днів в групі ЕЛ – 11 викладачем Густа Т.М. проведено усний журнал «Т. Г. Шевченко – відомий і невідомий». Здобувачі освіти згадали про життєвий і творчий шлях поета, дізнались багато нового й цікавого. Відзначили те, що українці шанують геніального українського поета, художника, борця за волю народу і завжди будуть пам’ятати його заповіти:
Свою Україну любіть, Любіть її… Во время люте, В останню тяжкую минуту За неї Господа моліть.
Експрес – інформація Михайло Вербицький – творець пісні, що стала символом нації
Постать видатного українського композитора – священика Михайла Вербицького відома широкому загалу насамперед як автора національного гімну ,,Ще не вмерла Україна’’, який став Державним Гімном нашої молодої незалежної соборної України. Адже жодні подальші спроби замінити ,,Ще не вмерла Україна’’ будь – яким іншим гімном були приречені на невдачу. Творча діяльність Вербицького припадає на середину ХІХ століття. Це був період формування інтелектуальної еліти в Галичині, до складу якої входили переважно священики та члени їхніх родин. М. Вербицький плодотворно працював у різних галузях музичного мистецтва і створив низку талановитих хорових, оркестрових і музично – драматичних композицій. . На його творчих традиціях виховувалося ціле покоління західноукраїнських музикантів, які з великою пошаною і любов’ю ставились до корифея рідного музичного мистецтва. Високий художній рівень творів Вербицького, майстерність композиторського письма дають право називати його першим західноукраїнським композитором – професіоналом, незважаючи на те, що він не закінчував спеціальних музичних шкіл. Михайло Вербицький народився 4 березня 1815 року в селі Явірник Руський на Надсянні у сім’ї священика, а помер 7 грудня 1870-го і похований у селі Млинах на Яворівщині (тепер Польща). Коли композитору було 10, помер батько, і ним та його молодшим братом заопікувався далекий родич – перемиський єпископ Іван Снігурський, один з найяскравіших діячів Української греко – католицької церкви. У 1828 році при перемишльській кафедрі владика Іван Снігурський заснував хор, а згодом і музичну школу, в яких співав і навчався Михайло. Уже на Великдень наступного 1829 року цей хор з великим успіхом дебютував в урочистому богослужінні, де Вербицький разом з Іваном Лаврівським виступили як солісти. У 1833 р. він переїхав до Львова і вступив у духовну семінарію. У 1833 р. він переїхав до Львова і вступив у духовну семінарію. Навчання Михайла Вербицького в семінарії проходило мляво. У 1837 р. він кинув богослов’я. Михайло Вербицький одружився, але сімейне щастя митця було недовгим. Через рік жінка померла, залишивши його із сином-немовлям.
Це свято нагадує нам про те, що мова – це не лише засіб спілкування, а й невід’ємна частина нашої культури, історії та національної самобутності. Українська мова славиться своєю милозвучністю, багатством лексики та виразністю. Вона входить до трійки наймелодійніших мов світу разом з італійською та французькою. Це мова пісень, поезії та ніжних слів. Завдяки гармонійному поєднанню голосних і приголосних звуків, українську мову часто називають ,,солов’їною”. Сьогодні, коли Україна відстоює свою незалежність, мова стала одним із найважливіших символів національної єдності та опору. Використання української мови у публічному просторі, освіті, культурі та військовій справі є не лише ознакою патріотизму, а й потужною зброєю у боротьбі за власну ідентичність. У ВПУ №34 було проведено з учнями ЕЛ-11 і ОП-11 виховний захід до Міжнародного дня рідної мови “Мово рідна моя, не мовчи“ Нехай рідна мова буде джерелом натхнення, єднання та гордості для кожного з нас. Бережімо та примножуймо її багатство!
29 січня 2025 року відбувся урок пам’яті на тему «Героям Крут присвячується» учні групи ОП-21 разом із своїми наставниками вшанували пам’ять студентів-гімназистів, які загинули в бою під Крутами 29 січня 1918 року, обороняючи Київ від наступу більшовицької армії. Захід підготували й провели класний керівник Бровді М.Ю. та майстри виробничого навчання Вінце Й.Й. та Чейпеш В.Я.
Соборність українських земель має глибоке історичне коріння, спирається на споконвічну мрію народу про власну, незалежну, соборну державу та є результатом складного і довготривалого процесу її формування. Так, 22 січня Україна відзначає День Соборності, приурочений до Акту об’єднання цього дня Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. З метою формування національної свідомості учнів, виховання у них почуття патріотизму та з нагоди відзначення Дня Соборності України проведено виховний захід на тему: «Єдність заради безпеки». Здобувачі освіти училища Товт Мирослава, Лугош Анастасія, Копча Анастасія, Гевді Вікторія та Зелді Олексій ознайомили присутніх з історію об’єднання українських земель. Присутні переглянули фото та відеоматеріали урочистої події. Перед учнівською молоддю виступили : голова благодійного фонду «Самурай» ім. Ярослава Романова, волонтерка Ганна Романова та інспектор ювенальної превенції Виноградівського відділення Берегівського відділу НП в Закарпатській області Ольга Желябіна. Соборність – це символ. Символ боротьби за волю та незалежність. Порозуміння між людьми. Це часточка надії і віри у світле майбутнє. Відзначення цього свята сьогодні важливе, як ніколи. Воно нагадує нам про те, що лише в єдності ми маємо силу, лише разом зможемо подолати всі біди та нещастя, які випали на долю нашого багатостраждального народу.
Проєкт «Маскувальна сітка для армії руками волонтерів» об’єднує сотні волонтерських груп по всій Україні. Щодня в різних куточках країни люди плетуть маскувальні сітки, щоб захистити життя воїнів. У нашому училищі до цієї роботи залучені працівники та здобувачі освіти. Дуже багато випускників училища захищають незалежність нашої держави та потребують засобів захисту. До учнівської молоді звернулася керівник волонтерського осередку «Рій Винорадів» Ганна Романова, мама загиблого Героя-випускника – Ярослава Романова «Самурая», щодо допомоги у плетінні сіток для наших захисників. Волонтери допомагають учням у закупівлі основ для плетіння сіток та спанбонду, по можливості надають і основу і стрічки для плетіння. Здобувачі училища після навчальних занять плетуть маскувальні сітки. Кожен шматочок тканини у захисній сітці – це дитячі побажання миру та спокою, витримки військовослужбовцям та надія на швидке їх повернення живими додому. Розуміючи нагальну потребу у такому виді захисту, працюють злагоджено і натхненно, намагаючись вкластися в терміни і виконати замовлення військових. І сьогодні здобувачі освіти передали маскувальні сітки, випускнику училища, Герою – Йосипу Ловска та його побратиму.
За ініціативою учнівської ради училища організовано плетіння маскувальних сіток для ЗСУ. У вільний від навчання час здобувачі освіти, які проживають в гуртожитку училища, виплітають маскувальні сітки. Кожен шматочок тканини у захисній сітці – це дитячі побажання миру та спокою, витримки війсковослужбовцям та надії на швидке їх повернення живими додому. Розуміючи нагальну потребу у такому виді захисту, працюють злагоджено і натхненно. Матеріалом для плетіння сіток забезпечують волонтери, а саме Романова Ганна Іванівна, мама загиблого Героя-випускника училища – Ярослава Романова. Сьогодні 30 жовтня 2024 року маскувальні сітки, які будуть зберігати життя підрозділу РУБпАК 128 бригади ТРО ЗСУ, передано випускнику училища, учаснику бойових дій Йосипу Ловська.
01 жовтня Україна щорічно відзначає три славетних свята: День захисників і захисниць України, День українського козацтва та Покрови Пресвятої Богородиці. З метою вшанування мужності й героїзму захисників незалежності та територіальної цілісності України, військових традицій, сприяння зміцненню патріотичного духу здобувачів освіти училища проведено урок мужності «З відданістю Україні в серці». З вітальним словом до присутніх звернувся викладач предмету «Захист України» полковник В’ячеслав Жиленко. Здобувачі освіти училища: Роман Повх, Мирослава Товт, Анастасія Лугош, Анастасія Копча, Олексій Зелді, Іван Беля розповіли присутнім про героїчну історію українського народу, боротьбу його захисників за становлення державності в Україні , героїзм захисників і захисниць незалежності та територіальної цілісності України. На заході були присутні: мама випускника училища Ярослава Романова, якій віддав життя за свободу і незалежність Батьківщини, Романова Анна Іванівна та військовослужбовець, учасник бойових дій – Степан Блажин, які спілкувалися з учнівською молоддю. Присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих Героїв та поклали квіти до Алеї Слава загиблим героям-випускникам училища.
Із ніжності слова беру насолоду: Воно – ідеал мій, для злету – крило. Мова моя дана Богом народу, Мова моя – це душі джерело.
Мова – це той інструмент, який єднає націю, народність, народ до єдиного цілого. Це великий скарб, який треба шанувати, берегти і розумно збагачувати. З нагоди відзначення Міжнародного дня рідної мови в групі ОП-21 проведено виховний захід «На крилах надії» викладачем української мови і літератури Тетяною Густа. Учні групи розповіли про історію походження свята рідної мови як нетлінного скарбу духовності народу, зачитували поезії, слухали пісні, брали участь у розважально-інтелектуальній вікторині «Квіз про мову», що складався з п’яти раундів. У здобувачів освіти сформувалось розуміння того, що мова – скарб, без якого не може існувати ні народ, ні держава. Рідною мовою говорить серце й душа української землі. Не з примусу, а лише за покликом власного сумління та гідності плекаймо в душі любов до рідної мови.
Щорічно 20 лютого відзначається День пам’яті Героїв Небесної сотні, покликаний увічнити людську, громадянську і національну відвагу та самовідданість, силу духу і стійкість громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідно шанувати подвиг загиблих за ідеали демократії, права та свободи людини європейське майбутня України. В навчальних групах училища проведено години пам’яті «Нові часи, нові Герої». Під час виховного заходу добувачі освіти згадали події на Майдані, переглянули уривки з тематичного фільму «Ангели майдану», фото та відеоматеріали про героїзм українського народу, якій захищав та захищає і сьогодні ідеали демократії, відстоює права і свободи людини, незалежність та європейське майбутнє України.
