“Володимир Івасюк – геній української пісні”

(композитор – виконавець, поет, Герой України 1949 – 1979 )

Уродженець Буковини Володимир Івасюк у другій половині 1960-х став зачинателем нової вітчизняної естради. Його музика та пісні ніколи не втрачають своєї актуальності, їх із задоволенням виконують і слухають у наші дні. Володимир
грав переважно на гітарі й фортепіано, але також був віртуозним скрипалем. Прожив усього 30 років, але встиг написати 107 пісень і 53 інструментальні твори. А ще писав музичний супровід до спектаклів.
4 березня День народження Володимира Івасюка. Йому мало би виповнитися 74 роки.
“Не судилося. На все воля Господня. Чому так рано Отець Небесний забрав його в розквіті сил – не можемо гадати. Мабуть, мав залишитися пісенним символом. Як і Назар Яремчук… Обидва стали еталонами совісті, честі, мірою таланту нації. За популярністю з ними не зрівняється ніхто. Так було тоді, так залишилося досі”.
У другій половині 1970 – их років Івасюкові почали частенько натякати на московському радіо і телебаченні окремі керівні працівники, що він занадто захоплюється творами українських поетів, а від того захоплення ,,попахіваєт’’ українським націоналізмом. І то був непоодинокий випадок.
Роздратований і сердитий Володя тоді сказав Батькові:
– Жайвір не має права співати так, як співає, бо то буде націоналістичний спів. Він мусить розливатися трелями солов’я або цвіріньканням горобця. Це буде справжній інтернаціоналізм. Тільки таким чином світ наповниться шедеврами і справжньою красою. А потім ще додав:
– Французи, італійці, росіяни і всі інші цивілізовані народи співають своїми мовами і їх ніхто не називає націоналістами. Чому це так? А ми, українці, вже з самої колиски стаємо націоналістами, якщо Матері співають нам українські колискові . Тому нас перевиховують в концтаборах. Українець перестає бути націоналістом аж тоді, коли зневажає свою мову, пісню, свої національні традиції, любить усе, крім свого рідного.
– Звідкіля ти набрався цих ідей , Володю? – запитав Батько.
– не набираються… Їх пробуджують наші спостереження, висновки виробляються в мозку, якщо він є в нашій голові, – відповів син Батькові.
Вічна і світла пам’ять.