Кризові обставини змушують людину адаптуватися до того, чого ми не хотіли, не готувалися та не планували. Це не завжди легко, бо зміни у звичному житті є складним випробуванням для більшості людей.
У кожного з нас є своє «місце», де тепло, тихо, затишно й зрозуміло. У момент втрати цього «місця» людина проходить багато стадій, аби нарешті відчути душею та тілом «я вціліла та адаптувалася». Посередині цього шляху через порушення адаптації людині властиво «зависати у ступорі».
Реакція кожної людини на однакові стресові чинники є абсолютно різною. Це залежить від багатьох факторів, враховуючи вік, темперамент, попередні травматичні епізоди, тобто повний анамнез життя.

❗️ Які симптоми розладу адаптації ми можемо спостерігати та на що варто звернути увагу?

• нездатність справлятися з обов’язками;
• розгубленість у важких ситуаціях;
• поганий настрій протягом декількох тижнів;
• відчуття тривоги;
• соціальна відчуженість;
• безсоння;
• значне зниження якості працездатності;
• емоційна нестабільність;
• схильність до спалахів агресії та нездатність її регулювати (раніше вдавалось, а зараз – ні).
Згідно із сучасною міжнародною класифікацією захворювань, постстресові розлади адаптації є такими:
• короткочасна депресивна реакція – нетривала (до 1 міс.) легка депресія;
• тривала депресивна реакція – легка депресія, що триває до 1 року;
• змішана форма тривожної та депресивної реакції – відмічається як тривожна, так і депресивна симптоматика;
• реакція з переважанням інших емоційних розладів – наявність тривоги, занепокоєння, частково депресії, гніву, напруження. У даному випадку важливо, аби інтенсивність цих проявів не перевищувала поріг для діагностування інших конкретних психічних розладів;
• порушення поведінки – порушення поведінки в соціумі, часте виникнення агресії та гніву.

Турбота про себе – це дбайлива уважність до своїх емоційних проявів і свідома допомога собі. Кожна ваша реакція має значення.
Джерело: Анна Грубая, психолог-практик.