«Бабин Яр – це трагедія всього людства,
але сталася вона на український землі.
Бабин Яр – це наша спільна трагедія…»
Іван Дзюба
Кожна людина якою б то і ким би вона не була має невід’ємне право на життя. А чи завжди права людини стояли на першому місці, чи завжди життя було найвищою цінністю? Ні це не так! Прикладом порушення права людини на життя стало винищення фашистами десятків тисяч людей в Бабиному яру під Києвом в 1941 році. 29 вересня 1941-го року в урочищі Бабин Яр нацисти розпочали масові розстріли єврейського населення Києва. За два дні (29-30 вересня) було розстріляно майже 34 тисячі мирних жителів єврейської національності. Масові розстріли в Бабиному Яру та розташованому поруч з ним Сирецькому концтаборі проводилися і пізніше, аж до звільнення Києва від окупації. Цей злочин тривав майже 103 тижні. Трагедія, що відбулась, увійшла в історію як одна з наймасовіших акцій знищення мирного населення під час Другої світової війни, а Бабин Яр став назавжди символом Катастрофи і єврейського Голокосту в Європі.
До роковин трагедії Бабиного Яру в читальній залі бібліотеки організована книжкова виставка ,,Бабин Яр: без права на забуття’’, на якій розміщена документальна та художня література даної тематики.
Трагедія Бабиного Яру є спільною для всіх, хто живе в Україні. Вона не має національних ознак чи терміну давності, і наш обов’язок – не лише з гідністю вшанувати пам’ять загиблих, але й не дати забути молодому поколінню, скільки крові було пролито на нашій землі. Адже, пам’ятаючи історію, можна зрозуміти ціну справжнім цінностям – життю і свободі людини.
