У бібліотеці Виноградівського Професійного Коледжу проведено урок- дослідження “Книги, які все знають”. Бібліотекар Каріна Чорба розповіла здобувачам освіти І курсу групи СЛ-11 про словники, довідники та енциклопедії. Бесіда проходила біля книжкових виставок. Студенти із захопленням слухали розповідь, ознайомились із науковою літературою, задавали багато цікавих запитань на які отримали ґрунтовну відповідь.
У такі непрості часи для нашої держави важливо проявляти почуття любові до рідної країни, бути гордим за свою національну приналежність, вчити українську мову! З цими завданнями допоможуть нам впоратися поетичні твори відомих українських письменників та поетів. Вони познайомлять нас з історією, культурою нашої держави, красою її природи і традиціями нашого народу. До вашої уваги Бібліографічний огляд літератури: “Українські поети – патріоти рідної землі”.
Швидкоплинний час залишив нам чимало книжкових цінностей. Для любителів книг час звернути увагу на твори, що святкуватимуть важливі ювілеї у 2025 році, серед них – знакові романи, які змінили хід літератури, поетичні збірки, що стали відображенням цілих епох. Час безупинно йде, але залишає за собою безцінні скарби у вигляді книг. Довголіття книги залежить від її читачів. У кожної книги свій характер, своя доля, свій шлях до читача. Це книги, які читають і перечитують. Ними захоплюються, над ними розмірковують, у них вчаться життєвій мудрості. Хороші книги ніколи не старіють, їм дана вічна молодість та оновлення у часі.
Як казав В.Сухомлинський:”Читання – це один з витоків мислення і розумового розвитку”
Поезія – це завжди неповторність,
якийсь безсмертний дотик до душі.
Ліна Костенко
В училищі проведено Національний тиждень читання поезії між здобувачами освіти І – ІІ курсів. Цьогорічна тема читання – «Пісня тисячі голосів», гаслом якої стали слова Сергія Жадана: «З чого все почалося? Вона заговорила про мужність і зброю. В неї навіть не голос – в неї багатоголосся».
Поезія – це не просто віршовані слова, це форма вираження почуттів, яка допомагає побачити прекрасне й неповторне, що оточує нас щодня. Поезія вчить нас любити Батьківщину, рідну землю, неньку, край, де ти народився і живеш. Тиждень читання поезії покликаний підкреслити, що література дозволяє нам сприймати суспільство цілісно, не стираючи унікальність кожного досвіду. Вірші стають способом знайти слова для пережитого, відчути підтримку і взаєморозуміння. Цей тиждень – нагода вслухатися у багатоголосся української поезії, де кожен знайде слова, що відгукнуться в його серці.
…Свою Україну любіть,
Любіть її… Во врем’я люте,
В останню тяжкую минуту
За неї Господа моліть.
(Т. Шевченко)
Цими словами звертався до своїх нащадків видатний син українського народу – Тарас Григорович Шевченко. Великий Кобзар заповідав нам любити свою Україну, свій народ, пам’ятати свою історію і берегти рідну мову. Тарас Шевченко залишив нам неоціненні духовні надбання – твори і світлу добру пам’ять про себе. Він пробуджував любов до України, кликав сильних на подвиги, уселяв у слабких надію й віру. Велич Тараса Шевченка полягає в тому, що він зумів повернути нам національну гідність і необхідність боротися за відновлення незалежної української держави. Його безмежна любов до українців і України проявлялася в тому, що він навчав і переконував нас про можливість щасливого життя тільки в своїй незалежній державі, адже “в своїй хаті – своя й правда, і сила, і воля”.
З нагоди 211-ї річниці від дня народження Тараса Григоровича Шевченка в читальній залі бібліотеки ВПУ №34 м. Виноградів оформлено тематичну книжкову виставку “Тарасовими стежками мандруємо у світ“, а також постійно діючу полицю “Тарас Шевченко – поет, борець, людина”. На виставці представлені книги, які допоможуть доторкнутися до поезії Кобзаря.
Експрес – інформація
Михайло Вербицький – творець пісні, що стала символом нації
Постать видатного українського композитора – священика Михайла Вербицького відома широкому загалу насамперед як автора національного гімну ,,Ще не вмерла Україна’’, який став Державним Гімном нашої молодої незалежної соборної України. Адже жодні подальші спроби замінити ,,Ще не вмерла Україна’’ будь – яким іншим гімном були приречені на невдачу.
Творча діяльність Вербицького припадає на середину ХІХ століття. Це був період формування інтелектуальної еліти в Галичині, до складу якої входили переважно священики та члени їхніх родин. М. Вербицький плодотворно працював у різних галузях музичного мистецтва і створив низку талановитих хорових, оркестрових і музично – драматичних композицій. . На його творчих традиціях виховувалося ціле покоління західноукраїнських музикантів, які з великою пошаною і любов’ю ставились до корифея рідного музичного мистецтва. Високий художній рівень творів Вербицького, майстерність композиторського письма дають право називати його першим західноукраїнським композитором – професіоналом, незважаючи на те, що він не закінчував спеціальних музичних шкіл.
Михайло Вербицький народився 4 березня 1815 року в селі Явірник Руський на Надсянні у сім’ї священика, а помер 7 грудня 1870-го і похований у селі Млинах на Яворівщині (тепер Польща).
Коли композитору було 10, помер батько, і ним та його молодшим братом заопікувався далекий родич – перемиський єпископ Іван Снігурський, один з найяскравіших діячів Української греко – католицької церкви. У 1828 році при перемишльській кафедрі владика Іван Снігурський заснував хор, а згодом і музичну школу, в яких співав і навчався Михайло. Уже на Великдень наступного 1829 року цей хор з великим успіхом дебютував в урочистому богослужінні, де Вербицький разом з Іваном Лаврівським виступили як солісти. У 1833 р. він переїхав до Львова і вступив у духовну семінарію. У 1833 р. він переїхав до Львова і вступив у духовну семінарію.
Навчання Михайла Вербицького в семінарії проходило мляво. У 1837 р. він кинув богослов’я. Михайло Вербицький одружився, але сімейне щастя митця було недовгим. Через рік жінка померла, залишивши його із сином-немовлям.
Це свято нагадує нам про те, що мова – це не лише засіб спілкування, а й невід’ємна частина нашої культури, історії та національної самобутності. Українська мова славиться своєю милозвучністю, багатством лексики та виразністю. Вона входить до трійки наймелодійніших мов світу разом з італійською та французькою. Це мова пісень, поезії та ніжних слів. Завдяки гармонійному поєднанню голосних і приголосних звуків, українську мову часто називають ,,солов’їною”. Сьогодні, коли Україна відстоює свою незалежність, мова стала одним із найважливіших символів національної єдності та опору. Використання української мови у публічному просторі, освіті, культурі та військовій справі є не лише ознакою патріотизму, а й потужною зброєю у боротьбі за власну ідентичність. У ВПУ №34 було проведено з учнями ЕЛ-11 і ОП-11 виховний захід до Міжнародного дня рідної мови “Мово рідна моя, не мовчи“
Нехай рідна мова буде джерелом натхнення, єднання та гордості для кожного з нас. Бережімо та примножуймо її багатство!
Цього дня ми віддаємо шану стійкості та мужності молодих хлопців, які так само, як і сьогоднішні захисники України, стали на захист української держави та зупинили нападника. Ця подія стала символом патріотизму та героїчної боротьби за Батьківщину – за Україну! Вшановуючи пам’ять загиблих під Крутами, ми низько схиляємо голови перед пам’яттю тих, хто віддав своє життя у боротьбі за єдину, неподільну, незалежну Україну. Герої не вмирають, вони живуть у нашій пам’яті, вони живуть у тих, хто продовжує їх справу, вони живуть доти, поки жива їх слава.
До вашої уваги відео – презентація: «Крути…Там соколи юні у вічність пішли»
106 років тому, 22 січня 1919 року відбулося проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки в єдину Українську державу. День Соборності у цьому році – це можливість подумати над тим, який довгий та важкий шлях довелося пройти Україні. Ми продовжуємо боротьбу за незалежність і соборність, адже цілісна Україна – це повернення окупованих територій, відновлення знищених міст і сіл, свобода і мир для кожного з нас.
День Соборності України – це можливість вкотре заявити на весь світ, що українська
нація – єдина, її територія – неподільна, а свобода і незалежність залишаються вічними цінностями для нас, українців.
До Дня Соборності України бібліотекар Каріна Чорба підготувала рекомендаційний список літератури: ,,Соборність України – соборність наших душ”
Читаймо українське! Читаймо про Україну!
Плекаймо все, що працює на ідею загальнонаціональної єдності, пам’ятаймо про захисників, які нині боронять нашу країну і віддають за неї свої життя. Нехай всіх нас не покидає віра, мужність, оптимізм, мудрість і чуття єдиної родини у соборній Україні!
Від уяви до відкриттів – один крок. Ти можеш подорожувати в майбутнє чи в минуле, літати на інші планети, вигадувати нові машини, навіть створювати цілі світи і керувати ними – жоден інший жанр літератури не піднімає нас так над буденністю, як фантастика. Тому до Вашої уваги бібліографічний огляд літератури: “Правдива країна фантазія“, який підготувала бібліотекар Каріна Чорба для груп I-II курсів.
