Чорнобильський вітер по-душах мете,
Чорнобильський пил на роки опадає,
Годинник життя безупинно іде …
Лиш пам’ять, лиш пам’ять усе пам’ятає.
У ніч з 25 на 26 квітня 1986 року о першій годині 23 хв. 40 сек. над 4-м реактором Чорнобильської атомної електростанції несподівано розірвало нічну темряву велетенське полум’я. Почався новий відлік українського часу. Болісний. Гіркий. Печальний.
Чорнобиль. Це земля, стежки якої заросли травами, якими ніхто не ходить. Це слово сьогодні стало символом горя, страждань, розорених людських осель.
Минуло 40 років, а чорний день Чорнобильської трагедії продовжує хвилювати і дорослих і дітей. Цей день не минув безслідно – він розніс по світу багато трагедій…
Людство зобов’язане завжди пам’ятати та гідно відзначати мужність, самовідданість і високий професіоналізм учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які ціною героїчних зусиль зупинили всепланетну катастрофу.
У нашому закладі освіти в бібліотеці пройшов захід з нагоди 40-х роковин Чорнобильської катастрофи «Гірчить чорнобиль крізь роки», який провели бібліотекар Каріна Чорба та викладач біології Анастасія Орос. Вони наголосили на тому, що Чорнобильську катастрофу потрібно пам’ятати тому що це трагедія для всіх поколінь в якій загинуло багато земляків, а деякі стали інвалідами, рятуючи наше майбутнє.
Хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять всіх тих, хто не вагаючись віддав своє життя за мільйонів людей.







Оформлено книжково – ілюстративну виставку «Дзвони Чорнобиля».




































